|
|
 |
|
 |
І відцвіла весна,
І відпалало літо
І від сльозила осінь
Синіми слізьми,
І сіється печаль
Крізь кольорове сито
І стелеться зима,
І сніг кричить:
„Візьми!..”
І взяв би я його...
Та плеснули долоні,
І зникло враз усе:
Сніг, голос і зима...
Залишились: печаль
І я на підвіконні,
І книжка на столі:
АЛЬБЕР КАМЮ „ЧУМА”
|
|
|
